Великі породи кролів у дорослому віці важать від 5 до 10 кг, а окремі тварини й більше. Для порівняння, карликовий декоративний кріль рідко перевищує 2 кг. Більшість велетнів має спільного предка — фландра, якого бельгійські заводчики відбирали за розміром ще у XIX столітті. Від нього пішли німецькі, британські, французькі й українські гілки, тому породи легко сплутати навіть за фото.
Які кролі вважаються велетнями
Британська асоціація захисту кролів RWAF відносить до велетнів породи, що зазвичай важать понад 5 кг. Верхньої межі тут фактично немає, адже окремі лінії перевищують 10 кг.
Одна й та сама порода в різних країнах може мати різні назви та стандарти. Британський континентальний велетень походить від того самого фландра і близький до німецького різена. Британська рада кролівників його визнає, а Американська асоціація кролівників (ARBA) — ні.
Ще один неочевидний момент стосується статі. За американським стандартом дорослий самець фландра має важити щонайменше 5,9 кг, а самка — 6,4 кг. Тобто у велетнів самки часто більші за самців.
Справжній велетень відрізняється від просто огрядного кроля довжиною тіла й масивністю кістяка. Якщо ребра не промацуються під шаром жиру, це вже зайва вага, а не породна ознака.
Найпопулярніші породи кролів велетнів
Нижче описано породи, які найчастіше трапляються в українських господарствах і європейських розплідниках. Вага вказана для дорослих тварин, і в межах однієї породи вона залежить від лінії, статі та годування.
Фландр, або бельгійський велетень
Фландр сформувався у Фландрії, зокрема довкола Гента, де у XIX столітті кролівництво було масовим заняттям. За даними українських зоотехнічних джерел, дорослий фландр важить у середньому 6–10 кг, а довжина тулуба сягає 65–70 см. Американський стандарт визнає сім забарвлень, серед них чорне, блакитне, сталево-сіре, піщане й біле.
Фландр спокійний і неметушливий, тому його часто обирають для утримання вдома. Для м’ясного господарства він менш вигідний, ніж здається. Забійний вихід у нього нижчий, ніж у сірого чи білого велетня, бо значну частку ваги становить кістяк. Тому фермери частіше використовують фландра для схрещування, щоб збільшити розмір інших порід.
Німецький і континентальний велетні
Німецький велетень, або різен, виведений у Німеччині з бельгійських фландрів. Його нормальна вага за німецькими джерелами становить 7–12 кг, а довжина тіла близько 72 см. Білий велетень з червоними очима в німецькій класифікації вважається білим різновидом цієї ж породи.
Британці називають схожих тварин континентальними велетнями. Саме до цієї породи належав Ральф, якого Книга рекордів Гіннесса у 2010 році визнала найважчим кролем світу, адже він важив майже 25 кг. Інший відомий британський велетень, Даріус, тримає рекорд за довжиною тіла — 129 см. У самій Книзі рекордів його записано як фландра, а британська преса називала його континентальним велетнем. Ця розбіжність добре показує, наскільки умовні межі між спорідненими породами.
Сірий велетень
Сірий велетень — українська порода, виведена в Полтавській області схрещуванням місцевих кролів із фландрами. Її затвердили у 1952 році, і вона досі належить до найпоширеніших у вітчизняних господарствах.
Сірий велетень легший за фландра: його середня жива маса становить 4,2–6 кг. Зате він краще пристосований до місцевого клімату й дає вищий забійний вихід, до 58%. Забарвлення буває сіро-заячим, темно-сірим, залізно-сірим або чорним, а вуха завжди стоять прямо.
Білий велетень
Білий велетень виведений у Бельгії та Німеччині з кролів-альбіносів породи фландр. Через це в нього суцільно біла шерсть і червоні очі. Дорослі тварини важать у середньому 4,3–7,6 кг.
Порода має довгий тулуб, легку голову і дуже густу шерсть. Під час селекції її відбирали за міцною конституцією, широкими грудьми й плодючістю.
Французький баран
Французький баран походить від схрещування англійського вислоухого барана з фландром. Головна ознака породи — масивна голова з широким чолом і вуха, що звисають обабіч морди. Дорослі тварини зазвичай важать від 5,5 кг, а найбільші підходять до 10 кг.
Барани спокійні й контактні, тому їх охоче тримають удома. Водночас висячі вуха гірше провітрюються, і у вислоухих порід частіше трапляються запалення вушного каналу. Вуха такого кроля варто регулярно оглядати.
Строкач і французький метелик-велетень
Строкачем в Україні називають німецького строкатого велетня. Порода сформувалася наприкінці XIX століття й отримала офіційне визнання в 1907 році. За німецьким стандартом такий кріль має важити щонайменше 5,5 кг, а забарвлення буває чорно-білим або синьо-білим.
Близький до нього французький метелик-велетень має пляму у формі метелика на носі, кільця довкола очей і темну смугу вздовж спини. Його силует стрункіший, ніж у фландра, а задні лапи довші. Не варто плутати його з українською породою метелик, яка належить до середніх і важить 4–5 кг. Строкаті велетні активніші за фландрів і менш охоче сидять на руках, тож краще підходять власникам, які готові до рухливого вихованця.
Чим великі кролі відрізняються в утриманні
Великі кролі потребують іншого простору, покриття підлоги й ветеринарного нагляду, ніж середні породи. Стандартна клітка із зоомагазину для них замала навіть як тимчасове житло.
Німецькі рекомендації орієнтуються приблизно на 3 м² площі для одного велетня. Ветеринари радять закритий вольєр завдовжки не менше 3 м, завширшки й заввишки близько 90 см. Багато власників тримають таких кролів у переобладнаній коморі, вольєрі на подвір’ї або вільно в квартирі.
Сітчаста підлога, звична для ферм, велетням не підходить. Тварина важить 6–8 кг, і вся ця вага тисне на п’яти задніх лап. Краще класти гумовий килимок, дошки або щільну підстилку й регулярно підстригати кігті, бо довгі кігті змінюють постановку лапи.
Розмір робить велетнів вразливішими до кількох хвороб, які в дрібних порід трапляються рідше:
- Пододерматит, тобто натоптиші й виразки на п’ятах, розвивається від тиску ваги на тверду або вологу підлогу.
- Артрит і спондильоз хребта з’являються в міру старіння, а скутий кріль гірше доглядає за собою і набирає вагу.
- Дилатаційна кардіоміопатія, за якої серце збільшується й слабше перекачує кров, може спричинити раптову смерть.
Через ці ризики велетні живуть коротше. RWAF називає середню тривалість життя 4–6 років, тоді як дрібні кролі нерідко доживають до 8–12. Мати рекордсмена Ральфа, крольчиха Емі, теж мала рекорд ваги й загинула від серцевого нападу.
Піднімати великого кроля треба двома руками, підтримуючи задню частину тіла. Якщо тварина вагою 7 кг почне вириватися й бити задніми лапами, вона може травмувати хребет. Дитині краще не носити такого кроля самостійно.
Велетні ростуть довше за середні породи, приблизно до року, і в цей період молодняку потрібно більше гранульованого корму. Основою раціону дорослого кроля, як і в інших порід, залишається сіно, а гранули й овочі лише доповнюють його.
Відповідно зростають і витрати. Велетень з’їдає в кілька разів більше сіна, ніж карликовий кріль, і швидше забруднює підстилку. Власниця рекордсмена Ральфа розповідала британським журналістам, що на його харчування йшло близько 50 кг на тиждень. Звичайному велетню потрібно значно менше, але бюджет на сіно й підстилку варто планувати заздалегідь.
Як вибрати велику породу для дому чи господарства
Вибір залежить насамперед від того, навіщо вам кріль і скільки місця ви можете йому виділити. Для орієнтиру можна спиратися на такі сценарії:
- Для квартири чи будинку підійдуть фландр і французький баран, бо вони спокійні й легко звикають до рук.
- Для власного господарства вигідніші сірий і білий велетні або різен, бо вони краще пристосовані до місцевих умов і дають вищий вихід м’яса.
- Фландр у господарстві доречний насамперед як плідник для схрещування, щоб збільшити розмір помісного молодняку.
- Строкаті велетні підійдуть тим, хто хоче рухливого вихованця і має для нього просторий вольєр.
Перед покупкою варто подивитися на батьків кроленяти, бо саме їхня вага найкраще підказує, яким виросте молодняк. Розмір кроленяти у віці двох-трьох місяців мало що говорить про кінцевий результат, бо велетні продовжують рости майже до року. Якщо продавець не може показати дорослих батьків або назвати породу точно, є ризик отримати помісь середнього розміру. Великі розміри — не єдиний показник якості, і здоровий кріль середньої для породи ваги часто краще переносить навантаження на суглоби та серце.
