Виробники соняшникової олії в Україні — це кілька великих компаній, на яких тримається ринок: Kernel, Bunge, «Дельта Вілмар Україна», Allseeds, ViOil і «Оліяр». Одні продають олію під брендами, які знає кожен покупець, інші працюють переважно на експорт. Станом на 16 листопада 2026 року стан підприємств різний: частина заводів призупинена, тому в кожного виробника нижче вказано поточний статус.

Найбільші виробники соняшникової олії в Україні та їхні бренди
Kernel
Найбільший виробник і експортер соняшникової олії в Україні. Компанія має вісім олійноекстракційних заводів потужністю 3,5 млн тонн насіння на рік. Два з них, у Вовчанську та Приколотному на Харківщині, не працюють із 2022 року. Решта розташовані в Полтаві, Старокостянтинові, Бандурці на Миколаївщині, Чорноморську та Кропивницькому.
Олію Kernel продає в роздрібі під марками «Щедрий Дар», «Стожар» і «Чумак», а також наливом для промисловості та експорту. До бізнесу входять елеватори й експортні термінали.
12 листопада компанія оголосила про повну технологічну зупинку заводів і припинення закупівлі насіння. Відвантаження зі складських запасів триває, строків відновлення роботи компанія не називає.
Bunge
Олію «Олейна» випускає американська Bunge, яка працює в Україні з 2002 року. Компанія має олійноекстракційний завод і порт-термінал у Миколаєві та завод у центрі Дніпра. Окрім олії, Bunge виробляє шрот і працює з експортом агропродукції.
У 2025 році Bunge викупила Вінницький олійно-жировий комбінат у ViOil: опціон на решту акцій компанія реалізувала в червні, а Антимонопольний комітет дозволив угоду в жовтні. Дніпровський завод після пошкодження 10 вересня 2026 року призупинив роботу.
«Дельта Вілмар Україна»
Українське підприємство міжнародної групи Wilmar International розташоване в Одеській області, неподалік порту «Південний». Окрім соняшнику, воно переробляє сою й ріпак, а також має потужності для тропічних олій, зокрема пальмової.
Така структура дозволяє компанії поєднувати переробку з підготовкою продукції до відвантаження. 12 листопада «Дельта Вілмар» ухвалила рішення зупинити всі виробничі потужності, назвавши причинами безпекову ситуацію та аварійні відключення електрики.
Allseeds
Компанія працює в порту «Південний»: має олійноекстракційний завод і власний олійний термінал. Завод може переробляти до 725 тис. тонн насіння соняшнику на рік (до 2 200 тонн на добу), а також ріпак і сою. Продукція йде переважно на зовнішні ринки.
24 липня 2026 року Allseeds призупинила діяльність в Одеській області, зазначивши, що зберігає ресурси для відновлення. За даними Latifundist, станом на 13 листопада завод так і не запрацював.
«Оліяр»
Львівська компанія із заводом у Ставчанах вважається найбільшим виробником олії на заході країни й входить до п’ятірки виробників рафінованої соняшникової олії. Марки компанії: «Майола», «Родинна», «Соняшна» та «Оліяр». Завод переробляє соняшник, ріпак і сою, а елеватор вміщує 43 тис. кубометрів.
Інші заводи, які переробляють соняшник в Україні
Не всі виробники мають впізнавані роздрібні бренди. Дніпровський завод «Потоки» корпорації «Алеф» працює з 2018 року й переробляє соняшник. Марку «Королівський смак» випускає ПП «Віктор і К»: окрім олії, воно виробляє майонез, соуси та консерви. Окремий завод має Ніжинський жиркомбінат на Чернігівщині. Продукцію виготовляє в Чорноморську й міжнародна ADM.

Які олійні заводи в Україні зупинили роботу
Станом на 16 листопада переробку призупинили Kernel, «Дельта Вілмар», «Потоки», «Королівський смак» і Ніжинський жиркомбінат. Allseeds не працює ще з липня. За оцінкою аналітикині АПК-Інформ Світлани Киричок, зупинено близько третини потужностей переробки олійних культур. Компанії пояснюють простої безпековими ризиками та перебоями з електропостачанням, але конкретних строків відновлення роботи поки не називають.
Наслідки виходять далеко за межі самих підприємств. За 2024 рік Україна експортувала соняшникової олії приблизно на $5 млрд. За підрахунками Forbes Ukraine, кожен місяць простою може коштувати економіці $150–300 млн експортної виручки, а Kernel — $90–130 млн виторгу. Для держави це також недоотримані податки, а для галузі — ризик втратити частину переробки всередині країни й повернутися до експорту переважно сировини.
Проблеми переробників відчувають і аграрії. Заводи були великими покупцями соняшнику, тому їхня зупинка звужує можливості збуту врожаю та отримання коштів за нього. Генеральний директор «АГРОТРЕЙДу» Сергій Нечипорук попереджає: якщо аграрії не матимуть доступу до фінансування, уже в січні 2027 року може загостритися криза неплатежів. Це створює ризики для весняної посівної, особливо з огляду на необхідність виплачувати орендну плату за землю та закривати борги наприкінці року.
Невизначеність торкнулася й працівників підприємств. Люди не знають, чи збережеться за ними бронювання від мобілізації під час простою та чи не переглянуть їм зарплати. Керуючий директор «Королівського смаку» Максим Король визнає, що ризик втрати бронювання є, однак наголошує: безпека персоналу залишається пріоритетом. Якщо пауза затягнеться, наслідки відчують також працівники елеваторів, логістичних компаній та інших суміжних напрямів.
Чи загрожує зупинка заводів дефіцитом соняшникової олії
Для покупців ситуація поки менш критична, ніж для виробників та експортерів. Навіть якщо завод тимчасово не переробляє насіння, це не означає, що його продукція одразу зникає з продажу: компанії можуть постачати олію із запасів, виготовлених раніше.
Внутрішній ринок споживає лише невелику частину українського виробництва. За оцінкою асоціації «Укроліяпром», потреба країни становить приблизно 400–500 тисяч тонн соняшникової олії на рік — менш як десяту частину обсягів, які виробляють українські підприємства. Тому в асоціації не вбачають підстав очікувати дефіциту через нинішні зупинки заводів.
Отже, скорочення переробки насамперед загрожує експортним можливостям галузі, доходам аграріїв і стабільності роботи підприємств, а не безпосередньому забезпеченню магазинів олією. Для споживачів важливішим буде те, чи зможуть виробники підтримувати постачання готової продукції та чи не позначаться тривалі перебої на її ціні.



