Часте запаморочення голови — це симптом, а не окрема хвороба. Найчастіше його спричиняють порушення у внутрішньому вусі, падіння тиску під час вставання, мігрень, побічна дія ліків, зневоднення, анемія або тривожність. Значно рідше причина пов’язана з кровообігом у мозку. За такої підозри лікар може призначити МРТ-ангіографію судин головного мозку, пройти яку можна в діагностичому центрі, наприклад, в Поллар в Хмельницькому.
Запамороченням люди називають різні відчуття: обертання голови чи предметів навколо (вертиго), легкість у голові з потемнінням в очах або хиткість під час ходьби. Від характеру відчуття, його тривалості та того, що його провокує, залежить, де шукати причину.
Основні причини частого запаморочення голови
Причин запаморочення багато, але здебільшого пояснити, чому крутиться голова, допомагає один із кількох поширених станів. Нижче описано основні з них, від найчастіших до рідкісніших.
Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ). Одна з найпоширеніших причин запаморочення, пов’язана з порушенням роботи внутрішнього вуха. Голова зазвичай паморочиться менш ніж хвилину під час поворотів у ліжку, нахилів або погляду вгору. Наприклад, коли людина перевертається на бік після сну або нахиляється зав’язати шнурки. ДППЗ частіше виникає в людей середнього та старшого віку, а також після травм голови. Стан добре піддається лікуванню, але іноді повторюється.
Вестибулярна мігрень. Напади запаморочення тривають від кількох хвилин до кількох днів і не обов’язково супроводжуються головним болем. Зазвичай вони виникають у людей, які мають мігрень.
Хвороба Меньєра. Напади обертання тривалістю від 20 хвилин до кількох годин поєднуються зі шумом, закладеністю та погіршенням слуху в одному вусі.
Вестибулярний нейроніт. Це запалення вестибулярного нерва, часто після застуди чи іншої вірусної інфекції. Виникає один сильний напад обертання з нудотою, який триває кілька днів, а потім поступово минає. Часто це виглядає так: через тиждень після застуди людина прокидається від сильного обертання й через нудоту не може підвестися з ліжка.
Запаморочення при вставанні. Коли людина різко підводиться, тиск може ненадовго впасти: темніє в очах, з’являється легкість у голові. Типова ситуація: людина довго сиділа за комп’ютером чи лежала, різко встала, і на кілька секунд у неї потемніло в очах. Цей стан називають ортостатичною гіпотензією. Йому сприяють зневоднення, спека, тривалий постільний режим і деякі ліки, зокрема препарати від тиску та сечогінні. Поодинокі епізоди після різкого підйому зазвичай безпечні, але якщо це повторюється регулярно, варто звернутися до лікаря.

Порушення роботи серця. Аритмії чи вади серцевих клапанів можуть спричиняти переднепритомний стан, особливо під час фізичного навантаження. Часто він поєднується із серцебиттям, болем у грудях або задишкою.
Ліки, алкоголь і порушення обміну речовин. Запаморочення може бути побічною дією заспокійливих, снодійних, протисудомних та інших препаратів. Також його спричиняють анемія, зневоднення, алкоголь і низький рівень глюкози, особливо в людей з діабетом, які приймають цукрознижувальні ліки.
Тривожність. Сильний стрес і панічні атаки можуть спричиняти запаморочення. Іноді після них відчуття хиткості зберігається місяцями й посилюється в людних місцях, транспорті або серед руху. Такий стан називають стійким постурально-перцептивним запамороченням.
Причини, пов’язані з мозком. Рідше запаморочення виникає через інсульт, порушення мозкового кровообігу, розсіяний склероз або травму голови. Ризик судинних причин вищий у людей старшого віку, курців, а також за наявності гіпертензії, діабету чи порушень серцевого ритму.
Додаткові симптоми, на які варто звернути увагу
Супутні прояви й тривалість нападу допомагають лікарю зрозуміти, де шукати причину. Наприклад, якщо голова крутиться лише кілька секунд після повороту в ліжку, це зазвичай пов’язано з ДППЗ. А напад, який триває кілька годин і супроводжується погіршенням слуху, більше схожий на хворобу Меньєра. Зверніть увагу на такі поєднання:
- погіршення слуху, шум або закладеність у вусі можуть вказувати на проблему у внутрішньому вусі;
- головний біль і чутливість до світла чи звуків характерні для вестибулярної мігрені;
- потемніння в очах і слабкість після вставання свідчать про падіння тиску;
- серцебиття, біль у грудях і задишка є приводом перевірити роботу серця.
Якщо такі симптоми з’явилися вперше або їх кілька одночасно, розкажіть про них лікарю, навіть якщо запаморочення вже минуло.

Коли запаморочення потребує термінової медичної допомоги
Більшість випадків запаморочення не загрожують життю, але деякі поєднання симптомів можуть свідчити про інсульт, серйозне порушення ритму серця чи інший невідкладний стан. Викликайте швидку допомогу (103 або 112), якщо запаморочення з’явилося раптово й супроводжується:
- асиметрією обличчя, слабкістю чи онімінням руки або ноги, порушенням мови;
- двоїнням в очах, раптовою втратою зору, утрудненим ковтанням;
- неможливістю стояти чи ходити без опори;
- раптовим дуже сильним головним болем або болем у шиї;
- раптовою втратою слуху на одне вухо;
- непритомністю, болем у грудях, сильним серцебиттям або задишкою;
- сплутаністю свідомості чи сонливістю після травми голови.
Навіть якщо ці симптоми минули за кілька хвилин, не відкладайте звернення. Короткий епізод запаморочення з неврологічними проявами може бути мікроінсультом (транзиторною ішемічною атакою), після якого ризик інсульту значно зростає. У такому стані не сідайте за кермо й не приймайте ліки «від тиску» чи «для судин» на власний розсуд.
Методи діагностики частого запаморочення
Щоб знайти причину, лікар насамперед розпитує: як саме паморочиться голова, скільки це триває, після чого починається і які ліки ви приймаєте. Тому перед візитом корисно тиждень-два записувати кожен випадок: коли він стався, скільки тривав і що ви в цей момент робили. Якщо вдома є тонометр, запишіть також тиск і пульс.
Під час огляду лікар міряє тиск, коли ви лежите і коли стоїте, просить пройтися й перевіряє, як рухаються очі. Якщо схоже на ДППЗ, він повертає вам голову в певні положення й дивиться, чи з’явиться запаморочення.
Далі обстеження підбирають залежно від ситуації. Аналіз крові покаже, чи немає анемії або проблем із цукром. ЕКГ покаже, як працює серце. Якщо погіршився слух, ЛОР-лікар перевірить слух і рівновагу.
МРТ роблять не всім. Її призначають, коли лікар підозрює, що причина в мозку: наприклад, якщо разом із запамороченням німіє рука чи нога, порушується мова або зір, погіршився слух на одне вухо. Щоб перевірити судини мозку, особливо якщо такі симптоми вже бували й минули, може знадобитися МРТ-ангіографія судин головного мозку.

Лікування та профілактика запаморочення
Універсальної таблетки від запаморочення немає, тому лікування залежить від причини. Ліки, що заспокоюють вестибулярний апарат, полегшують сильний напад, але їх призначають лише на кілька днів, бо тривале приймання затягує відновлення.
ДППЗ лікують маневром Еплі: лікар у певному порядку повертає голову пацієнта, і часто вистачає одного-двох сеансів. Після вестибулярного нейроніту допомагають вправи на рівновагу, а при тривожності їх поєднують із психотерапією. Хворобу Меньєра лікує ЛОР-лікар, вестибулярну мігрень лікує невролог. Якщо ж запаморочення спричинене анемією, проблемами із серцем, побічною дією ліків чи інсультом, лікують основне захворювання.

Щоб напади траплялися рідше:
- вставайте поступово, особливо вночі;
- пийте достатньо води й не пропускайте прийоми їжі;
- стежте за тиском і цукром, а якщо запаморочення почалося після нових ліків, скажіть про це лікарю;
- зробіть дім безпечнішим: нічне світло, поручні у ванній, нековзкі килимки.
Не уникайте рухів, адже ходьба тренує рівновагу. А от «судинні» чи «ноотропні» засоби без встановленої причини приймати не варто.

Поширені запитання (FAQ)
Що робити, якщо раптово почала паморочитися голова?
Що робити при запамороченні: сядьте або ляжте, не вставайте різко, доки стан не мине, а якщо з’явилися слабкість у кінцівках, порушення мови чи зору, одразу телефонуйте 103.
До якого лікаря звертатися при частому запамороченні?
Почніть із сімейного лікаря: він проведе базове обстеження й за потреби направить до ЛОР-лікаря, невролога чи кардіолога.
Чи може голова паморочитися через стрес і тривожність?
Так, стрес і тривожність можуть викликати запаморочення, але пояснювати його ними можна лише після того, як лікар виключив інші причини.
Увага! Матеріал має виключно ознайомчий характер і не може замінити консультацію з лікарем. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. За будь-яких питань щодо діагностики чи лікування звертайтеся до кваліфікованого спеціаліста.



