Монтаж сонячних панелей на власному даху чи фасаді виведено з переліку робіт, для яких потрібні дозвільні документи. Для такого встановлення скасовано чотири папери: повідомлення про початок будівельних робіт, декларацію, дозвіл і сертифікат готовності об’єкта.
Насправді все значно простіше. Окремий дозвіл на встановлення сонячних панелей на власному даху чи фасаді отримувати не потрібно. Основні документи пов’язані не із самим монтажем, а з підключенням обладнання до електричної мережі та продажем надлишкової електроенергії.
Розберімо весь шлях послідовно: що має підготувати власник будинку, які матеріали надає монтажник і за які питання відповідає оператор системи розподілу.
Чи потрібен дозвіл на монтаж сонячних панелей
Встановлювати панелі на даху або фасаді власного приватного будинку можна без окремого будівельного дозволу. Для таких робіт не доведеться подавати повідомлення про початок будівництва, оформлювати декларацію або отримувати сертифікат готовності об’єкта.
Обов’язкового технічного обстеження будинку законодавство також не передбачає. Водночас власник може замовити його за власним бажанням. Іноді це справді доречно. Наприклад, обстеження варто провести, якщо дах старий чи пошкоджений або ви сумніваєтеся, що конструкція витримає додаткове навантаження від обладнання.
Згода сусідів також не потрібна, якщо дотримано двох умов:
- будинок і дах належать вам;
- монтаж не зачіпає чужого або спільного майна.
Інакше може бути в багатоквартирному будинку чи будівлі, що має кількох власників. Дах у таких спорудах часто належить до спільного майна, тому порядок дій буде іншим. Але для звичайного приватного будинку отримувати окреме погодження від сусідів не потрібно.
З чого почати оформлення
Не поспішайте купувати інвертор і панелі. Спочатку знайдіть документи на нерухомість та перевірте чинний договір розподілу електроенергії.
Така перевірка допоможе завчасно виявити можливі проблеми. Будинок, наприклад, може бути зареєстрований не на ту людину, яка уклала договір з оператором мережі. Буває й інша ситуація: дозволена потужність виявляється нижчою за потужність запланованої станції. Краще знати про це одразу.
Документ про право власності
Для підтвердження права власності підійде витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право власності або інший чинний документ, що підтверджує право власності на будинок.
Уважно звірте адресу, ім’я власника та основні відомості про об’єкт. Якщо у будинку кілька співвласників, ще до початку робіт варто уточнити порядок оформлення в оператора системи розподілу.
Технічний паспорт будинку
Ще один важливий документ — технічний паспорт, який складають за результатами технічної інвентаризації. Не плутайте його з паспортом сонячної панелі чи інвертора.
Технічний паспорт може загубитися. Також буває, що після перебудови зазначені в ньому дані вже не відповідають фактичному стану будинку. У такому разі питання краще владнати до подання заяв.
Договір розподілу електроенергії
Знайдіть чинний договір з оператором системи розподілу. У повсякденній розмові його часто називають договором з обленерго.
Із договору вам знадобляться дві ключові відомості:
- EIC-код точки розподілу.
- Дозволена потужність приєднання.
EIC-код є унікальним кодом вашої точки обліку. Простіше кажучи, за ним енергетики точно визначають, про який саме будинок і лічильник іде мова.
Дозволена потужність показує передбачене договором навантаження. Визначати її за кількістю встановлених панелей або за характеристиками інвертора не можна.
Чи завжди потрібні технічні умови обленерго
Технічні умови обленерго потрібні не завжди. Насамперед необхідно з’ясувати, чи достатньо потужності, уже дозволеної для вашого будинку.
Наприклад, закон може дозволяти встановлення домашньої генеруючої установки потужністю до 30 кВт. Проте у вашому договорі розподілу може бути зазначено лише 5 кВт. Межа у 30 кВт сама собою не збільшує договірну потужність.
Якщо наявної потужності вистачає, окремо збільшувати її, можливо, не доведеться. Якщо ж запланована станція буде потужнішою, спершу потрібно звернутися до оператора системи розподілу. Він роз’яснить процедуру збільшення потужності. Там само вам повідомлять, чи необхідно отримувати технічні умови.
Ось чому небезпечно спочатку купити обладнання, а вже після цього перевіряти договір. Може з’ясуватися, що ваша точка приєднання або сама мережа не розраховані на заплановану потужність станції.
Яку заяву подає власник
Для оформлення мережевої станції подають документ із назвою «Заява про встановлення генеруючої установки споживачем».
У цій заяві власник надає інформацію про обладнання та просить оформити паспорт точки розподілу відповідно до правил роздрібного ринку. Серед іншого в документі зазначають:
- адресу об’єкта;
- дані власника;
- EIC-код;
- дозволену потужність;
- характеристики генеруючої установки;
- інформацію про інвертор;
- дані про прилад обліку.
Крім того, власник підтверджує правильність налаштування інвертора та його відповідність технічним вимогам і державним стандартам.
Актуальну форму заяви разом зі списком необхідних додатків краще отримати безпосередньо у свого оператора системи розподілу. Зразки, давно опубліковані в інтернеті, іноді містять вимоги, які вже встигли змінитися.
Які документи готує монтажник
Власник не повинен власноруч креслити електричні схеми чи складати опис налаштувань інвертора. Зазвичай цю роботу виконує монтажна організація.
Монтажник зазвичай готує однолінійну схему підключення, перелік і технічні характеристики обладнання, паспорти або сертифікати на інвертор та інші пристрої. Також він надає відомості про захисну автоматику, підтвердження правильного налаштування інвертора та документи про виконані монтажні роботи.
Наприклад, SolarMax із Кропивницького включає добір обладнання, монтаж і підготовку частини технічних матеріалів у послугу «сонячна станція для приватного будинку під ключ».
Однак монтажник не може підтвердити право власності на будинок замість його власника. Не може він і самостійно змінити умови договору розподілу. Заяви власникові також доведеться подавати особисто або через уповноважену особу. Так само укладаються необхідні договори.
Що оформлює оператор системи розподілу
Оператор системи розподілу, або ОСР, відповідає за електричну мережу, точку приєднання та офіційний облік електроенергії.
Він займається такими питаннями:
- перевіряє дані точки розподілу;
- враховує дозволену потужність;
- оформлює або оновлює паспорт точки розподілу;
- перевіряє організацію обліку;
- вносить дані лічильника до документів;
- визначає технічний порядок підключення.
Окремо з’ясуйте, хто має придбати та встановити лічильник. У різних роз’ясненнях трапляється різний порядок: іноді всі роботи виконує оператор, а іноді прилад або певні послуги оплачує власник.
Не купуйте лічильник навмання. Спочатку уточніть в ОСР, яка саме модель відповідає вимогам, хто повинен її встановлювати та за чий кошт виконуватимуться роботи.
Який лічильник потрібен для передачі енергії в мережу
Звичайний лічильник фіксує електроенергію, яку будинок отримує із зовнішньої мережі. Активний споживач, однак, може не лише отримувати енергію, а й передавати в мережу власний надлишок.
Тому облік має працювати у двох напрямках:
- скільки електроенергії будинок узяв із мережі;
- скільки електроенергії передав у мережу.
Також необхідна дистанційна передача даних. Інформацію про встановлений лічильник вносять до паспорта точки розподілу.
Це справді важлива частина оформлення. Якщо правильного обліку немає, постачальник не зможе точно встановити обсяг електроенергії, переданої будинком у мережу.
Що означають самовиробництво та активний споживач
Механізм самовиробництва з’явився після ухвалення Закону № 3220-IX від 30 червня 2023 року. Саме цей закон запровадив поняття активний споживач.
Активним споживачем може бути, наприклад, власник приватного будинку, який:
- отримує електроенергію з мережі;
- виробляє її власною установкою;
- споживає вироблену енергію в будинку;
- передає надлишок у зовнішню мережу.
Отже, самовиробництво електроенергії передусім дає змогу забезпечувати власні потреби будинку. Коли станція виробляє більше енергії, ніж будинок споживає в цей момент, надлишок можна передати в мережу за встановленими правилами.
Чи є самовиробництво «зеленим» тарифом
Ні. Використання механізму самовиробництва не означає, що «зелений» тариф буде оформлено автоматично.
Побутовий споживач має укласти зі своїм постачальником окремий договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва. Для роботи за «зеленим» тарифом передбачені інший договір та окремий порядок оформлення.
Тому ще до початку монтажу варто визначитися, навіщо потрібна станція: лише для зменшення споживання з мережі, резервного живлення, роботи як активного споживача чи продажу електроенергії за «зеленим» тарифом.
Від обраної мети залежать схема майбутньої станції, потрібний тип обліку та пакет документів.
Хто за що відповідає
Щоб не заплутатися в процедурі, розподілімо обов’язки між усіма учасниками.
Власник будинку
Власник збирає документи на нерухомість і технічний паспорт, а також знаходить EIC-код та інформацію про дозволену потужність. Саме він подає заяву й укладає договори з оператором і постачальником.
Монтажна організація
Монтажна організація добирає обладнання, складає схему, встановлює станцію та готує необхідні технічні документи. Монтажник також відповідає за правильне налаштування інвертора і захисної автоматики.
Оператор системи розподілу
ОСР займається точкою приєднання, дозволеною потужністю, паспортом точки розподілу та обліком електроенергії. Якщо потужність потрібно збільшити, оператор пояснює порядок проходження цієї процедури.
Короткий порядок дій
Щоб після монтажу домашня сонячна електростанція не створила зайвих проблем, дотримуйтеся такої послідовності:
- Перевірте право власності та технічний паспорт.
- Знайдіть договір розподілу, EIC-код і дозволену потужність.
- Визначте мету встановлення станції.
- Узгодьте заплановану потужність із монтажником.
- Уточніть в ОСР потребу в технічних умовах і вимоги до лічильника.
- Підготуйте схему та документи на обладнання.
- Виконайте монтаж і налаштування.
- Подайте заяву про встановлення генеруючої установки.
- Оформіть паспорт точки розподілу та облік.
- Якщо плануєте самовиробництво, укладіть окремий договір із постачальником.
Така послідовність допоможе уникнути ситуації, коли обладнання вже придбано, а його підключення потребує додаткового оформлення або збільшення потужності. Конкретні вимоги до документів і лічильника перед поданням заяви варто уточнити у свого оператора системи розподілу, оскільки вони можуть змінюватися.
