Що робити, коли розбився градусник: як безпечно зібрати ртуть і що не можна робити

Якщо розбили градусник, головне — не панікувати і не робити типових помилок. Градусник ртутний містить токсичний метал, який може випаровуватися при кімнатній температурі, тому діяти потрібно обережно. Розберемося, що робити коли розбився ртутний градусник, як правильно зібрати ртуть і коли варто звернутися до фахівців.

Чим небезпечний ртутний градусник, якщо він розбився

Ртуть — важкий рідкий метал, що за кімнатної температури активно випаровується. Звичайний медичний градусник містить від 1 до 2 грамів ртуті — здавалося б, небагато, але цього достатньо, щоб забруднити повітря в закритому приміщенні до небезпечного рівня.

Пари ртуті не мають кольору і запаху, тому людина не відчуває їхньої присутності одразу. Потрапляючи в легені, вони всмоктуються в кров і накопичуються в органах — передусім у нирках, печінці та мозку. Навіть короткочасний вплив концентрованих парів може спричинити головний біль, нудоту, запаморочення та порушення координації. Хронічне отруєння розвивається поступово і може призвести до серйозних неврологічних розладів.

Окрема проблема — фізичні властивості ртуті. Кульки легко розкочуються по підлозі, проникають у щілини між дошками, ховаються під плінтусами і меблями. Із-за малого розміру їх складно помітити, а в теплому приміщенні випаровування відбувається цілодобово, поступово насичуючи повітря токсичними парами.

Що робити коли розбився ртутний градусник: перші дії

Від перших хвилин після аварії залежить, наскільки швидко і безпечно вдасться вирішити проблему. Дотримуйтесь такої послідовності:

1. Негайно виведіть з кімнати всіх людей — особливо дітей і вагітних жінок. Тварин також слід забрати з приміщення, адже вони можуть розносити ртуть лапами по всій квартирі.
2. Зачиніть двері до кімнати, де розбився градусник, щоб пари не поширювалися по всьому житлу. Щілину під дверима можна ущільнити вологим рушником або ковдрою.
3. Відкрийте вікно для провітрювання, але уникайте протягу — потік повітря може розкотити кульки ртуті в різні кутки кімнати та ускладнити прибирання.
4. Одягніть засоби захисту: гумові або латексні рукавички, а якщо є — марлеву пов’язку або респіратор. Захист шкіри та дихальних шляхів мінімізує контакт з токсичною речовиною.
5. Підготуйте герметичну скляну банку з кришкою і налийте в неї трохи холодної води. Саме в ній зберігатиметься зібрана ртуть до утилізації — вода уповільнює випаровування.
6. По можливості наденьте бахіли або змініть взуття перед входом до кімнати, щоб не розносити ртуть по квартирі.

Як правильно зібрати ртуть, якщо розбився ртутний термометр

Якщо розбився ртутний термометр, збирати ртуть потрібно дуже ретельно і терпляче. Поспіх тут лише нашкодить: пропущені кульки продовжуватимуть випаровуватися.

Почніть із великих кульок. Їх зручно зганяти до купки за допомогою двох аркушів паперу або картону — акуратно підсовуйте один листок під кульки, а другим направляйте їх. Не використовуйте пластикові пакети: ртуть може прилипнути до стінок і залишити сліди. Зібрані кульки акуратно змістіть у підготовлену банку з водою.

Для дрібних крапельок добре підходить звичайний скотч або широкий пластир: притисніть стрічку до поверхні, де видно ртуть, і відклейте — дрібні краплі прилипнуть до клейкого шару. Використані шматки скотчу одразу кладіть у банку або в окремий герметичний пакет.

Щоб знайти всі кульки, скористайтеся яскравим ліхтариком або телефонним ліхтарем. Тримайте його низько над підлогою і направляйте промінь під гострим кутом: ртуть блиснє і виявить своє місцезнаходження навіть у важкодоступних місцях. Огляньте всю площу кімнати зигзагоподібними рухами, не пропускаючи жодної ділянки.

Черепки розбитого градусника також покладіть у банку. Обгорніть їх попередньо в папір або тканину, щоб уникнути порізів і не розсипати залишки ртуті.

Де шукати ртуть у кімнаті після того, як розбили термометр

Ситуація, коли розбили термометр, ускладнюється тим, що ртуть може опинитися де завгодно. Після основного прибирання обов’язково перевірте такі місця:

• Щілини в підлозі — найпоширеніше місце, куди закочуються кульки. Дерев’яна підлога особливо небезпечна: ртуть може проникнути в щілини між дошками і роками повільно випаровуватися.
• Плінтуси і простір між плінтусом і підлогою — тут легко не помітити дрібні краплі. Уважно оглядайте стик плінтуса зі стіною і підлогою.
• Килим або килимове покриття — найскладніший випадок. Ртуть може потрапити між ворсинками і при ходьбі ще більше вдавлюватися вглиб. Якщо кульки потрапили на килим, не намагайтеся їх витрясти самостійно.
• Простір під меблями — дивани, ліжка, тумбочки. Кульки легко закочуються далеко вглиб, де їх практично не видно. Підсвітіть ліхтариком у всі щілини та простори під меблями.

Пам’ятайте: навіть одна непомічена кулька розміром з горошину містить достатньо ртуті, щоб тривалий час підтримувати підвищену концентрацію парів у закритому приміщенні.

Чого не можна робити, коли розбився градусник

Помилкові дії здатні значно погіршити ситуацію і перетворити локальне забруднення на масштабну проблему. Категорично заборонено:

• Прибирати пилососом — пилосос розпилює ртуть у повітря і сам стає джерелом забруднення. Після такого прибирання прилад підлягає утилізації разом з ртуттю.
• Підмітати віником або щіткою — ці інструменти розкочують кульки в різні боки, розносять ртуть по всій кімнаті і подрібнюють великі краплі на дрібніші, які ще важче зібрати.
• Викидати у сміттєпровід чи смітник — ртуть є небезпечним відходом першого класу. Потрапивши на сміттєзвалище, вона забруднює ґрунт і ґрунтові води.
• Прати у пральній машині речі, що контактували з ртуттю — це забруднить саму машину і всі наступні речі, які в ній пратимуться.
• Ходити по кімнаті в звичайному взутті чи босоніж — так ртуть рознесеться по всій квартирі.
• Залишати зібрану ртуть у відкритій тарі — тільки герметично закрита скляна банка з водою надійно стримує випаровування.

Куди подіти ртуть і розбитий градусник

Зібрана ртуть і уламки градусника — небезпечні відходи, і поводитися з ними треба відповідально. Жодним чином не можна викидати їх у звичайний смітник, сміттєпровід або унітаз. Навіть невелика кількість ртуті здатна забруднити значний об’єм ґрунту чи води. Зберігайте зібрану ртуть у герметично закритій скляній банці з водою, подалі від джерел тепла — наприклад, на балконі або в прохолодному місці, поки не з’явиться можливість здати її на утилізацію.

Для утилізації зверніться до одного з таких варіантів:

• Місцева служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) — приймають ртуть безкоштовно або направляють до спеціалізованих пунктів прийому.
• Муніципальні пункти прийому небезпечних відходів — у більшості міст України є спеціальні точки збору ртутевмісних виробів.
• Аптеки — деякі мережі аптек приймають відпрацьовані термометри для подальшої безпечної утилізації.
• Спеціалізовані компанії з демеркуризації — надають повний цикл послуг, включно з виїздом і збором ртуті на місці.

Коли потрібно викликати спеціальні служби

Самостійне прибирання доцільне лише у простих випадках — коли ртуть впала на тверду відкриту поверхню і добре видна. Є ситуації, коли краще не ризикувати і одразу викликати фахівців із демеркуризації:

• Ртуть розсипалася у важкодоступних місцях: за батареєю, під вбудованими меблями, у вентиляційних каналах або за плінтусами, які неможливо зняти.
• Кульки потрапили на килим або м’які меблі — такі поверхні практично неможливо повноцінно очистити в домашніх умовах.
• Ртуть рознесли по квартирі до того, як це помітили — наприклад, по ній ходили або домашні тварини розтягли кульки в інші кімнати.
• У приміщенні є маленькі діти, вагітні жінки або люди з хронічними захворюваннями дихальних шляхів, нирок чи нервової системи.
• Розбився не один, а кілька градусників одночасно, або кількість розсипаної ртуті помітно більша за звичайну.

Фахівці із демеркуризації мають спеціальне обладнання для виявлення ртуті (газоаналізатори), засоби захисту і хімічні реагенти для нейтралізації, які дозволяють провести прибирання набагато ефективніше.

Що робити після прибирання ртуті

Навіть після ретельного прибирання залишкові пари ртуті можуть зберігатися в приміщенні. Ось що потрібно зробити:

• Провітрювання — основний захід після прибирання. Тримайте вікно відкритим якомога довше: в ідеалі — кілька годин. Якщо температура на вулиці дозволяє, провітрюйте кімнату кілька днів поспіль, по 1,5–2 години на день.
• Обробка підлоги мильно-содовим розчином — розчиніть 40 г харчової соди і 40 мл рідкого мила у відрі теплої води. Протріть цим розчином підлогу, плінтуси і всі поверхні, де могла бути ртуть. Сода частково нейтралізує залишкові сліди металу.
• Особиста гігієна — після прибирання ретельно вимийте руки з милом, прийміть душ і змініть одяг. Одяг, в якому ви прибирали, виперіть окремо або здайте в хімчистку, попередивши про контакт з ртуттю.
• Спостереження за самопочуттям — упродовж кількох днів після події стежте за своїм станом. Якщо з’явилися головний біль, нудота, металевий присмак у роті, запаморочення або загальна слабкість — негайно зверніться до лікаря і повідомте про можливий контакт з ртуттю.

Висновок

Головне — не панікувати, не діяти навмання і одразу почати збирати ртуть у правильний спосіб. Виведіть людей з кімнати, відкрийте вікно, вдягніть рукавички і терпляче, метр за метром, зберіть усі кульки в герметичну банку. Уникайте пилосмока, віника та інших помилкових дій, які лише погіршать ситуацію. Здайте зібрану ртуть на утилізацію і провітріть приміщення. Якщо сумніваєтеся у власних силах або ситуація складна — викликайте фахівців. Ваше здоров’я і безпека домашніх важливіші за будь-які незручності.